Нью-Йорк на межі XIX-XX століть був доволі пікантним місцем. Мільйони людей щодня готували їжу, навколо будинків зростали купи сміття. На вулицях міста щодня опинялося близько 2,5 мільйонів фунтів кінського гною. А ще не забувайте про 420 000 галонів кінської сечі на тиждень, яка текла тими вулицями.
За таких умов дехто з небайдужих та передових жителів Нью-Йорка виношував ідею очистити його, створивши загальноміську центральну вакуумну установку. Остаточно концепція оформилася у серпні 1922 року – саме тоді журнал Science and Invention Magazine запропонував інноваційну вакуумну систему для Великого Яблука і заявив, що це збереже місту сотні тисяч доларів. Журнал стверджував, що нова система, яка може працювати як у приватному підпорядкуванні, та і – що бажано – управлятися містом, позбавить від багатьох хвороб і стрімко знизить рівень смертності.
Science and Invention Magazine пояснив, що вакуумні труби, необхідні для такої системи, не надто відрізнятимуться від водопровідних і газових, які вже прокладено вулицями. Тобто, новація не стане обтяжливішою для навколишнього середовища, ніж існуюча система пожежних гідрантів.
За задумом ініціаторів, термінали пилососу вздовж вулиць мали нагадувати нинішні пожгідранти. В одній схемі пропонувалося, щоб очисники витягували бруд і пил з тротуарів і вулиць за допомогою керованих прибиральниками довгих шлангів, на кінцях яких встановлені відповідні металеві раструби (подібні до тих, що нині використовуються у домашньому пилососі, але більші). Друга схема (автономна, що мала функціонувати без участі людини) пропонувала автоматичне всмоктування сміття – безперервне або із заданою періодичністю.
«Від цієї розробки виграють не лише вулиці, – йшлося у статті. – Будинки завтрашнього дня також зможуть бути підключеними до неї».
Як обіцяли автори, у майбутньому жителі будинків, під’єднаних до цього «мега-пилососа», не тільки матимуть змогу чистити килими у кожній квартирі, а й отримають вакуумні винищувачі мух та комах, прикріплені до люстр, не кажучи вже про вакуумні сушарки. А ще – витяжки запахів, що будуть розміщені над кухонними плитами, та вакуумні вентиляційні системи, які створюватимуть ефект переміщення повітря в кімнаті, схожий до дії електричних вентиляторів.
Зрозуміло, що Нью-Йорк так ніколи й не отримав свою центральну вакуумну установку для очищення від бруду. Щоправда, американці встановили менш амбіційну систему під вулицями острова Рузвельт, яка успішно працює і в наш час.
Джерело